Положення поза грою (англ. offside) описується в правилі 11 футбольних правил.
Положення поза грою — спортсмен, що знаходиться на половині поля суперника, має право приймати м'яч від партнера за умови, що між ними і лінією воріт знаходиться не менше двох гравців суперника, включаючи воротаря.
Визначення положення поза грою
Згідно з правилами ФІФА 2003 року, суддя вирішує, було положення поза грою чи ні. Для цього є три «критерії активної гри»:
- Футболіст втручається в гру (отримує м'яч);
- Футболіст заважає грати суперникові (загороджує поле зору, заважає перехопити м'яч);
- Футболіст отримує перевагу завдяки своїй позиції (коли м'яч відлітає від воріт або супротивника);
Положення поза грою немає в таких випадках:
- Гравець перебуває на своїй половині поля;
- Футболіст знаходиться врівні з передостаннім гравцем
- Під час удару від воріт, вкидання, кутового удару.
Коли виникає положення поза грою, команді, що обороняється, призначається вільний удар з того місця, де відбулося порушення. Згідно з останніми директивами ФІФА, спірні моменти суддя наказує трактувати завжди на користь сторони, що обороняється.
Штучне положення поза грою
Команда, що обороняється, щоб зірвати атаку суперника, виводить захисників вперед. Тоді нападаючий супротивника опиняється в положенні поза грою. Правила 2003 року введені для того, щоб заохочувати атакуючий футбол і зменшити кількість таких ситуацій.
